ЯК ВИХОВАТИ ЩАСЛИВИХ ТА УСПІШНИХ ДІТЕЙ, ЩОБ НЕ БУЛО ПРИВОДУ НА НИХ КРИЧАТИ!
ЯК ВИХОВАТИ ЩАСЛИВИХ ТА УСПІШНИХ ДІТЕЙ, ЩОБ НЕ БУЛО ПРИВОДУ НА НИХ КРИЧАТИ!
Виховання – це індивідуальний підхід кожного з батьків.
Більшість застосовує не зовсім правильні підходи.
На жаль, крики, залякування і тілесні покарання ведуть до незворотних наслідків в психіці дитини.
Постарайтеся виховати дитину так, щоб у вас не було потреби на неї зриватися.
Варто зрозуміти, що дитина – це індивідуальність. 
Самостійна (не частина нас), окрема від нас істота, яка має право, можливості і здатності приймати рішення.
Все ж як виховати дитину щасливу та без агресії?
1. Не кричіть на дитину
Кращий спосіб зробити дитину хорошою – зробити її щасливою. 
Дитина, на яку постійно лаються батьки, відчуває себе нещасною. Ви вихлюпуєте на неї негатив, який згодом спроектується на вас. Або ж, навпаки, через лайку він стане «слухняним тихонею», який перетвориться в безвольного підлітка.
Тому, якщо ви не хочете такого розвитку подій, навчіться розмовляти спокійно.
Якщо вам складно стримувати себе, розберіться, чому ви роздратовані і кричите і наступного разу морально підготуйте себе до такої ситуації і сплануйте розмову.
А ще зверніть увагу на причини проблеми, подивившись в корінь проблеми.
2. Хваліть дитину.
Дитину треба хвалити частіше, ніж лаяти. Коли дитина чекає, що ви знову почнете на неї кричати, ви скажіть щось приємне, похваліть за успіхи.
Загалом, знайдіть за що. Потім попросіть сісти за уроки, тепер вона зробить це без лайки.
Не бійтеся хвалити дитину, але і не потурайте її капризам.
3. Не завищуйте вимоги.
Не варто очікувати від дитини занадто багато. Можливо, вона не сильна в математиці, проте відмінно малює і пише вірші. Знайдіть те, що виходить найкраще, потім це розвивайте. Не змушуйте дитину стрибати вище голови.
Людина не народжується на світ професіоналом ні в одній області. Тому розвивайтесь і змінююйтеся разом з дитиною, надаючи їй стільки свободи і турботи, скільки необхідно в певний період розвитку.
4. Станьте прикладом для наслідування.
Діти все повторюють за своїми батьками. Так що не варто дивуватися, якщо дитина чує наші правильні і хороші слова, але веде себе так, як Вам зовсім не хочеться. Зупиніться і озирніться на себе.
Коли ви не караєте дитину, а показуєте їй на своєму прикладі, як долати труднощі, ви виховуєте цілеспрямовану дитину.
Діти, у яких авторитетні батьки, виростають більш впевненими в собі, допитливими і відкритими.
5. Подружіться з дитиною.
Дружба – це значить, що дитина повинна знати, що в будь-яку секунду зможе до вас звернутися.
В результаті від спілкування вона отримає допомогу і пораду, а не осуд. Коли ви будете перебувати в досить близьких стосунках, вам самим не захочеться на дитину підвищувати голос. Коли ви будете постійно за все сварити то сформуєте у дитини страх, а тому вона боятиметься звернутись до вас по допомогу чи пораду і шукатиме їх на стороні, що не завжди закінчується добре.
6. Присвячуйте дитині свій час.
Приділяйте увагу дитині кожного дня. У ці моменти робіть саме те, що діти самі хочуть.
Почитайте книгу, подивіться його улюблений мультфільм, пограйте улюблену гру або просто попийте чай і поговоріть. Якщо дитині не буде вистачати вашої уваги, вона почне шукати її в інших людях і компаніях.
На жаль, не завжди позитивних. Або буде проявляти негативну поведінку щоб її отримати.
ШПАРГАЛКА як правильно спілкуватись з дитиною:
* «Разом,а не замість!»
* відзначати будь-які успіхи дитини
* доброзичливість та привітні фрази
* не слухати, а чути дитину
* розмовляйте з дитиною «обличчям до обличчя» на рівні очей
* кажіть про свої почуття, дитина повинна чути, що її люблять, приймають і підтримують
* обіймайте і гладьте свою дитину не менше 5 разів на день
7. Полюбіть себе.
Якщо ви самі по собі гармонійні, то не захочете зриватися на дітях.
Часто батьки кричать через те, що втомилися і їм не вистачає часу.
Вирішіть спочатку свої проблеми, а потім прийміться виховувати дитину. Потрібно не тільки вчитися не кричати на дитину, але і викорінити причину гніву.
Але все ж ПОТРІБНО ВСТАНОВЛЮВАТИ МЕЖІ І НОРМИ. Чому?
Дитина, якій не відомі правила і норми, втрачається від невизначеності, відчуває себе покинутою, не відчуває комфорту і безпеки, ну а далі сама починає встановлювати межу дозволеного і допустимого.
ЯК ПРАВИЛЬНО ОБМЕЖУВАТИ:
1. Зважити принциповість і важливість того, ЩО САМЕ ми не дозволяємо, що забороняємо, НА ЩО РЕАГУЄМО НЕГАТИВНО.
2. З раннього віку варто ПОЯСНЮВАТИ і АРГУМЕНТУВАТИ дитині, ЧОМУ саме це можна або ЧОМУ саме та чи інша поведінка є поганою або шкідливою.
ПАМ’ЯТАЄМО, що…
покараний або засуджений вчинок, а не особистість.
покарання не повинно бути «поганим», а має бути позбавленням «хорошого».
ніколи не варто принижувати дитину – фізично або словами.
не можна пропускати або надовго відкладати покарання, воно повинно слідувати відразу після поведінки чи вчинку.
наш настрій не повинен впливати на рішення, недопустимо якщо те, що сьогодні ми дозволили дитині, завтра уже заборонили (роблячи таким чином, ми руйнуємо і без того нестійку і гнучку картину світу дитини).
дитина не повинна знати про розбіжності з приводу виховання і реакцій на поведінку у різних членів сім’ї.
Практичний психолог: Семків О.В.
Успіхів та будьте здорові!
